Аналог квартир-студій і нуль копійок з бюджету: місце компактного проживання ВПО від Біловодської громади

За останні майже чотири роки авторка статті бачила зсередини чимало місць компактного проживання для переселенців. Здебільшого вони нагадували гуртожитки – як-от у селі Войнівка на Кіровоградщині. Там Лисичанська МВА в колишньому дитячому таборі облаштувала житло для вихованців дитячих будинків сімейного типу й для малого групового будинку "Світанок", а також місце компактного проживання для ВПО з Луганщини. "ОстроВ" писав про це  влітку 2024 року. Або ж, як варіант – модульні містечка. Про них "ОстроВ" розповідав у статті "Ми тут як вдома. Точніше – ми тут вдома": модульні містечка в Закарпатській області як умовно тимчасове житло".

Житло для переселенців з Луганщини, облаштоване в селі Мочулки Клеванської селищної громади Рівненської області, відчутно відрізняється від згаданих вище. По суті, це звичайний одноповерховий будинок на чотири цілком окремі квартири. Для цих квартир спільним є лише коридор – аналог просторого під'їзду, тамбуру. Тобто, майже все – як у звичайних багатоквартирних будинках.

Авторка статті побувала тут у січні, коли надворі стояли максимально сильні морози. У трьох вже заселених помешканнях температура була абсолютно комфортна – настільки, що мешканці були у звичайному домашньому одязі, без мега-утеплення. З економії не опалювалося лише те помешкання, яке ще лишалося порожнім і куди мала заїхати чергова родина переселенців.

Олена Козлова проживає з мамою, бабусею й дядьком. Для неї в кімнаті організоване місце, де зручно готувати домашні завдання. Бабуся користується колісним кріслом, а дядько є людиною з інвалідністю, і помешкання для них цілком зручне

Мешканці цього місця компактного проживання платять лише за електрику. Тариф є таким, який передбачено для житла з електричним опаленням.

Тут проживають переселенці з різних громад Луганщини. Опікується цим місцем  Біловодська СВА. Втім, заселити всі помешкання лише переселенцями з Біловодщини – завдання не ставилося, біловодчани просто були в пріоритеті. Взагалі ж усі місця компактного проживання, створені адміністраціями Луганщини, заселяють переселенцями з різних громад області, і це дуже зручно.

Помешкання справляють враження модних нині квартир-студій. Ясно, що модним словом маскується певне прагнення зекономити на площі, таке собі раціоналізаторство. Але для місця компактного проживання це дуже непоганий варіант.

Тут у досить великих кімнатах окремими зонами розташовані спальні місця (за потреби двоярусні), санвузли, пральні машини, кухні. Підкреслимо: окремий санвузол і окрема кухня – це рідкість для соціального житла, де селять ВПО.

"У 2023 році ми звернулися до керівництва місцевої громади (Клеванської. – "ОстроВ") з проханням допомогти нам з приміщенням, щоб переобладнати його для місця компактного проживання ВПО. Громада пішла назустріч, – розповідає "ОстроВу" начальник Біловодської селищної військової адміністрації Віктор Кобернюк. – Тут була школа, яка не використовувалася вже досить тривалий час. Ми знайшли міжнародних спонсорів – з Німеччини. Було виділено 63 тисячі євро на ремонт цього приміщення. Було повністю перероблено всередині кімнати, закуплена побутова техніка. І вже з 2024 року тут проживають внутрішньо переміщені особи з Луганської області. Взагалі приміщення пристосоване для проживання близько 20 осіб. На даний час тут проживає дев'ять осіб, але дві сім'ї ще на під'їзді, кімнати вже забронювали. (на момент публікації статті картина помінялась за лічені дні, читайте нижче. – Ред.). Кімнати облаштовані повністю санвузлами, кухнями, індивідуальним опаленням. Тут електричне опалення".

Віктор Кобернюк розповідає про те, як облаштовувалось житло для ВПО

З бюджету Біловодської селищної громади чи з бюджетів інших рівнів на облаштування цього житла для ВПО було витрачено нуль гривень нуль копійок – і це теж рідкість при організації місць компактного проживання. Наприклад, як писав "ОстроВ", наприкінці 2025 року Сіверськодонецька МВА за 15,25 млн грн придбала два комплекси будівель на Закарпатті, щоб облаштувати корпуси для реабілітації ветеранів та житло для ВПО. Співробітники Біловодської СВА – селищної адміністрації зі, скажімо так, скромним бюджетом – витратити подібну суму просто не мають можливості. Тому вони поставили собі за мету знайти грантове фінансування на облаштування житла для ВПО – і знайшли його. Крім того, закрити певні потреби допомогли підприємці. Переселенці можуть в'їхати сюди, як то кажуть, в чому були – бо тут надаються навіть постіль, ковдри, подушки, тарілки, чашки...

Помешкання, яке було повністю порожнім на момент нашого приїзду, за час підготовки матеріалу заселила родина з екс-Марківського району (увійшов до складу Старобільського) з двома хлопцями-школярами.

Переселенка з Марківської громади Луганщини Тетяна оселилась тут з двома синами – школярами та котом буквально на днях

Друга сім'я, яка має сюди заїхати й про яку веде мову Віктор Кобернюк, – це донька, зять та внучка переселенця Юрія Данька, який вже проживає тут. Родичі оселяться в одному з ним помешканні. Зараз родина орендує двокімнатну квартиру у спальному районі Києва за 12 тисяч гривень на місяць плюс комуналка. Проживання в Мочулках дозволить ці гроші зекономити.

"Залишилось тільки зятеві й доньці знайти роботу", – каже Юрій.

Його 12-річна онука Таїсія піде в школу в Мочулках.

На питання, чи доводилось йому вже жити такою родиною, тобто уживатися на одній території з зятем і донькою – дорослими людьми із своїми побутовими звичками – Юрій відповідає, що це в них буде перший подібний досвід. Але економія на оренді того варта.

Помешкання Юрія, куди ось-ось мають заселитись його донька, зять і онука

З роботою, як розповідає Віктор Кобернюк, тут проблеми відсутні. По-перше, зручно й швидко можна дістатися в Рівне, де є широкий вибір вакансій. По-друге, в Мочулках працює санаторій "Червона калина", і там теж бувають вакансії.

До речі, для мешканців місця компактного проживання у Войнівці на Кіровоградщині, про яке ми згадували вище й про яке писав "ОстроВ", наявна проблема саме з пошуком роботи. Звідти незручно добиратись в Олександрію – найближче велике місто, і тим більше в обласний центр Кропивницький. Тобто, там мають змогу працювати лише ті, хто працевлаштований на території місця компактного проживання – зокрема, у малому дитячому будинку "Світанок". Або ж дистанційно. Тому там здебільшого проживають пенсіонери.

Підкреслимо: порівнюючи ті чи інші місця компактного проживання (щодо витрат з бюджету, умов проживання тощо), ми просто констатуємо факти, без мети принизити чи покритикувати чийсь досвід. Адже релокованим адміністраціям доводиться працювати в дуже різних умовах з різними реаліями, саме тому досвід кожної є унікальним.

Кухонні зони в помешканнях у Мочулках обладнані сучасними двокамерними холодильниками, мікрохвильовками, електричними чайниками, плитами на чотири конфорки з духовками й усім посудом, потрібним для родини з кількох осіб

В одному з помешкань тут живе сім'я Токар. Батько родини військовослужбовець, зараз перебуває в Рівному. Старший син, 19-річний Микита, якого ми застали вдома – студент місцевого профтехучилища. Його молодший брат теж навчається в Рівному. Вдома з хлопцем – його незряча тітка, рідна сестра батька.

А ще – величенька дворняга Ліза, гавкіт якої чути за межі будинку.

Собаку родина взяла вже тут, у Рівному.

"Вона теж бездомна була", – каже Микита.

До переїзду в Мочулки родина жила в гуртожитку в Рівному, й нове помешкання виявилось в рази комфортнішим від попереднього.

Микита розповідає, що собаку Лізу його родина взяла вже в Рівному

На уточнення – тобто, тут можна жити з тваринами? – Віктор Кобернюк навіть дивується. Про це якось і питання не стояло, це – само собою.

Чи то завдяки характеру мешканців, чи завдяки ізольованості кухонь, на яких найчастіше виникають сварки між сусідами в гуртожитках – конфлікти тут відсутні. Кожна родина живе сама по собі, ніхто нікому не заважає. Юрій Данько на громадських засадах виконує обов'язки коменданта й завгоспа. Обов'язки прості: проконтролювати, щоб були посипані слизькі сходи й щоб не кинули без нагляду пічку на дровах/вугіллі – завдяки їй тут підтримується тепло у сильні морози, якщо електроопалення для цього замало.

До речі, будинок, де живуть переселенці, розташований одночасно й у центрі села, і у рекреаційній зоні (недарма поруч працює санаторій). Зараз зима все замаскувала снігом, а взагалі тут поруч пляж і сосновий ліс, який нагадує знищений Кремінський – особливо переселенцям з Сіверськодонецька, яких він оточував до лютого 2022 року.